Сліпий

Жив собі хлопчик на світі,
Жив і не знав кольорів.
Був він не такий як діти,
Був хлопчик сліпим.

Він не бачив на небі зірок,
Не бачив і сходу сонця,
Не бачив журавлів танок,
Що був коло віконця.

З ним ніхто не дружив,
Всі боялись його,
Він завжди сам ходив,
І не розумів: за що.

Часто батька питав:
«А чому я такий?»
Якщо той довго мовчав,
Довго плакав сліпий.

Батько все розумів,
Дуже він сина любив,
Дуже здивувати хотів
І собаку йому подарив.

І відтоді завжди разом,
Друзі нерозлий вода,
Навіть коли дощ йде часом,
Йде ця дружняя хода.