Все, що змогли!

У тебе більше немає посмішки, ти більше не радий кожній хвилинкі,
Зникли емоції, може до завтра, а може назавжди,
Але ти вперто скажеш, прямо дивлячись в очі,
«Вибач, але у цьому  війна винна».

І як  не намагалася повернути тобі надію та іскру в очах,
Скажи мені, намагаюся хоча б не даремно я?
Через кілометри почую твій подих на себе,
Який відповість мені, тихо що «так».

Але як сказала Макс Фрай,«Крім тебе самого ніхто не допоможе тобі»
Так що не намагайся втекти від самого себе, ніколи.
Доля це ворог, вона стане на шляху, але всі ми знаємо,
Що не вона робить нас, а ми робимо собі її.

І я не знаю, чи нам варто продовжити?
Все те, що ми думаємо, що нас не буде в майбутньому торкатися,
І якщо ми не зможемо через це пройти, знай,
Ми з тобою молодці зробили все, що змогли!…