"Лірика."


  Лирика
129
1 минута на чтение

Возрастные ограничения 18+



Скажи мені, коли ти бачив
сполахи вогняні?
Або в останнє літав уві сні?
Але не запитуй мене
Про те саме, ні
Я не взмозі відповісти тобі
тому, що в мене нема цього при собі
Я маю лише глазниці пусті
І в моїй самоті
Не маю мети
Щоб до неї дійти.

Це гидке почуття.
Це осінь мого життя.
Це-я
Під впливом дощу
Розмок і
Думками себе трощу
Це жаль до себе
Це погляд на роки
І відсутність іскри,
Якої в сутності
Не шукаю в собі,
І в Богові.

Молюся, щоб це
Не пожерло мене
Не заволікло
Того, хто читає ці рядки
Я- не такий?
Я не хочу бути таким?
Це не мої думки
Це вголос проповість
Читають роки
Це лише час струмкий
Ця спроба без каяття
Замах на жаль життя
Це- моя слабина
Підкрадається, хоче тягнути
Мене до дна
В ті дні, коли я даю їй себе
На час.

2020.

vyacheslav zhadan
Автор
vyacheslav zhadan
Харьковчанин. Пятьдесят один год. Женат. Имею дочь 19 лет.

Свидетельство о публикации (PSBN) 39016

Все права на произведение принадлежат автору. Опубликовано 14 Ноября 2020 года

Рейтинг: 0
0








Рецензии и комментарии



    Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы оставлять комментарии.

    Войти Зарегистрироваться
    "Не много о жизни." 2 +2
    "Посвящение" часть №9 "Комса." 1 +1
    "Под молочиной. Глюки." 2 +1
    "От лица человека, лицом лежащего на полу." 3 +1
    "Белые зубы Капитализма. Не оконченные заметки." 3 +1