Пророцтво

Сонце, немов розбите серце,
Що дивиться і усміхається.
Погано, а ти радій,
Страждай, але мовчи,
Йди своєю дорогою.
Зла не чини, але й добро роби
Пробачай, люби, молись!
Душу заспокой.
Серце моє, не плач!
Знаю, як болить.
Ніхто не цінить.
Забудь, викинь…
Життя проходить!

©Альбіна Діденко
2012

Редактор — Орлова Лора Яківна

P.S. Зараз мені 26 років, а тоді в 2012 році було 17 літ, і
цей період вже пророкував мені, моє майбутнє,
зараз теперішнє життя. Таке відчуття дивне…
перенаповнене. Особливо про «забудь та викинь»,
і справді чудова відповідь. Минуле ніколи не
помиляється. Дякуючи собі ж.