Розчавлене Листя

Дивно.

Відчувати що ти дивна дівчина, яка шукає свої
дива.

Я не є людина.

Мені подобається бути листям.

Маленьким витвором Творця, який створив мене
такою.

Непомітною.

Літаючою.

Із однієї долоні в іншу.

Розчавленою.

Людськими слідами.

До крові.

Боляче.

І в цьому є сенс.

Через розчавлення ти ростеш.

Вірою.

Яка захищає не від болю.

Від жалю.

Через цю метафору розумієш, як складно бути
людиною.

У порівнянні з листям.

Людину любити важко.

Та обирає каміння. Щоб розчавити. Своє серце.

Я обираю листя. Щоб знайти диво.

Оком.

У напівтемряві. Серед сонця.

Дивно, дивна дівчина.

Чого ж я не така як всі?

Стисло: «Невидимість».

Дивина.