Прийшла весна

Прийшла весна, з'явились квіти
І вибігли на двір наш діти.
І стали гратися вони
І раптом з'явилась ти.
Така страшна, потвора дивна,
Ти нам ну зовсім не потрібна,
Навіщо ти прийшла в мій двір?
Навіщо зазирнула ти за тин?
Сховай обличчя ти своє гидотне,
Чудовисько жахливе ти болотне.
Погана нечисть, геть йди звідси!
І щоб не було тебе вже цієї миті!
Чого ж не хочеш ти іти?
Чи хочеш й далі смерть нести?
Ти бачиш — вже померли квіти,
Весни квітучої гарнії діти…
І вже не чути голос дітлахів,
Що змушував іти на двір.
А за вікном сама лиш кров,
Це ти прийшла і влаштувала мор!
Іди, я прошу, припини,
І спокій в двір мій поверни.
Я вірю, що колись ти підеш
І це заняття ти покинеш.
Яке ж заняття, ти питаєш,
А буцімто ти сама не знаєш!
Припинеш ти вбивати всіх,
Аби цей гомін врешті стих.
Давай, я зачекаю,
А поки тобі я обіцяю,
Що не припину вірить я,
Що ще повернеться весна.